вік

-у, ч.

1) Тривалість життя людини, тварини, рослини. || Період, ступінь у рості, розвитку людини; літа. || Відрізок життя людини від зрілого періоду до смерті.

••

Біологі́чний вік — вік, що визначається залежно від стану обмінних, структурних, функціональних, регуляторних особливостей і пристосувальних можливостей організму.

Осві́тній вік — рівень розвитку навчальних умінь, який визначається стандартизованими тестами.

Розумо́вий вік — рівень розумового розвитку, який визначається за допомогою тесту інтелекту.

Техні́чний вік обла́днання — строк від моменту початку випуску даної моделі.

Фізи́чний (факти́чний) вік обла́днання — строк від моменту придбання чи установки обладнання.

Фізіологі́чний вік — вік людини, що виражається в поняттях рівня фізіологічного розвитку.

Хронологі́чний вік — час, що минув від народження.

Ві́ку дожива́ти — жити останній відрізок життя (зазвичай про стару людину).

2) Те саме, що сторіччя.

3) з означ. Період часу, виокремлений за певними ознаками; епоха. Середні віки. || Відрізок часу, який відповідає геологічному ярусові Землі.

4) розм. Надзвичайно довгий час; вічність.

••

На ві́ки ві́чні — назавжди.

5) у знач. присл. Надзвичайно довго; завжди.